Народні шерифи

На допомогу поліцейським у невеличких містечках і селах дедалі частіше виходять загони самооборони. Їхні учасники колишні активісти Євромайдану, демобілізовані з АТО та просто небайдужі. Діють вони згідно із законом. Таких повноважень, як поліція не мають, але можуть зупинити людину на вулиці, перевірити документи і якщо буде щось підозріле звернутися до правоохоронців. Про нічне патрулювання народних шерифів дивіться нашому сюжеті.

Народні шерифи. Виросли в одному містечку, але об’єдналися спільною метою лише три роки тому після Євромайдану.

«Нас тоді 20 лютого організувалась дуже велика кількість вийшли мисливці, добровольці захистить своє селище. Закрили всі в’їзди. Людська довіра до працівників тодішньої міліції, тепер поліції ну якось знаєте. Хотілося щоб порядок був, якась законність», — сказав Василь Кулик, голова громадського формування.

Щотижня близько десяти активістів патрулюють Баришівський район, заїжджають у села, куди, як кажуть, не завжди доїжджає поліція. На власних автівках за власний рахунок. Удень кожен на своїй роботі, а ввечері на сторожі правопорядку. І хоч закон не дозволяє повноцінно ловити злочинців, вони хоча б вказують на них поліцейським.

«Була орієнтировка, викрадений автомобіль із Броварів в’їхав в паркан десь там в Лук’янівці хлопці якраз оказались там десь рядом, підійшли перевірить документи і виявилось, що це злочинець, який знаходиться в розшуку», — сказав Валентин Забережний, учасник громадського формування.

Михайло вже рік як демобілізований із зони АТО. Повернувшись із фронту, знову став до боротьби за мир, але вже без зброї.

«Я пам’ятаю роки, як це громадське формування сформувалося, пам’ятаю ці п’яні бійки, розбирання біля кафе, то зараз деякі люди кажуть, що ніхто нічого не робить і нічого воно не дає, то на даний час я скажу вам чесно, що 70% усього всього п’яного дебошу, воно просто зійшло в нікуди, його зараз просто немає», — сказав Михайло Семенченко, учасник АТО, демобілізований.

Таких громадських формувань за останніх три роки зареєстровано по кілька десятків у кожній області України. Діють згідно із законом «Про охорону громадського порядку та державного кордону». З юридичної точки зору під контролем Нацполіції та Держприкордонслужби. Зокрема, їхні учасники можуть зупинити людину на вулиці та перевірити документи.

«Вони мають право затримувати, але знову ж таки все документи передавати їх поліції, вони не мають права робити якийсь самосуд», — сказав Богдан Хмельницький, юрист.

А це вже громадське формування з охорони порядку Києва. І хоч у столиці патрульних машин поліції немало, але районній самообороні, кажуть, роботи вистачає.

«До нас на тривожно телефон надійшла від людей, що кричить жінка в квартирі, дві машини наших чергових виїхали туди і міліція, але боялися заходити. Наші хлопці пішли першими, почали стукають, двері не відчиняли, почали пробувати виламувати двері з глибини кімнати гранату кинули, хлопці не встигли відхилиться, одному нашому активісту відірвало ногу до коліна, а другого вибуховою хвилею осколками посікло, він втратив свідомість і до сьогоднішнього дня знаходиться в комі», — сказав Владислав Тупозлієв, голова громадського формування.

Перед патрулюванням активісти отримують дозвіл поліції та кримінальні зведення за останні дні. В ідеалі чергують разом із правоохоронцями. І хоч так буває рідко, самооборонівців це не зупиняє. Адже головне завдання аби їхні села, містечка, райони, а головне сім`ї, спали спокійно.